Досвід роботи

Із щоденникових записів

-          … Летять роки, пішов уже п’ятий десяток відтоді, як почався мій трудовий шлях, а в пам’яті й досі зринають уроки словесності мого вчителя української мови та літератури з Донеччини  Теліуса Дмитра Петровича та першої вчительки Теліус Ганни Матвіївни. Вони були добрими, чуйними і безмежно закоханими у свій предмет й уміло вели по Країні Знань своїх вихованців. Це були інтелігенти у повному розумінні слова.

Для чоловіка читати літературу, здається, не престижно. Інша річ – фізику, математику, хімію!..

Проте ніколи не забуду його уроків  і того, як учитель до нас, шестикласників, звертався на «ВИ», примушуючи цим поважати і себе, й інших. Чудова мова, щедра душа і висока культура спілкування. Це те, чого почасти так бракує нинішньому молодому поколінню педагогів.

Не було тоді розкішних кабінетів з дорогою апаратурою, проте  вмів учитель полонити нашу уяву. Голос мав негучний, мова некваплива, як плин непомітного струмка, ніяких жестів. Невимушена бесіда, вільні відхилення від  теми; в класі – взаємна довіра. Принаду такої атмосфери я зрозуміла пізніше, коли, як кажуть, набила «синці» на своїх уроках, де намагалася бути якщо не оратором типу давньоримського Цицерона, то принаймні голосистим соловейком. Нарешті переконалася: досить мати щире серце, вміння та гаряче бажання вести учнів світлою дорогою пізнання прекрасного – і тебе зрозуміють вихованці.

У викладанні літератури наш учитель, здавалося тоді, не застосовував якихось особливих методів і прийомів. Здебільшого це була звичайнісінька розповідь про роман, оповідання чи ліричну мініатюру, про людину, час, але він жив тими героями, про яких розповідав, він разом з ними кохав, хворів, помирав, сприймав їхні трагедії і радощі, як свої. Він ніколи не примушував нас учити уроки, навіть не прохав. Але ми вчили. З тих пір книга стала моїм порадником, товаришем, постійним супутником…

-          Та й де той смертний, що сказати може:

-          А я Шевченка вивчив до кінця.

                  («Жовтень». – 1987. - №5)

-          Скресає крига мовчання. Повертаються до нас незаслужено забуті імена подвижників національної культури, літератури, науки. На уроках української літератури учні можуть ознайомитися з новими іменами, відкрити для себе чудові твори поетів, прозаїків, драматургів.

-          Дискусії, дискусії… Яким має бути вчитель? Якого вчителя діти люблять найбільше?

У нашому невеликому колективі думки були різні, та я обстоювала міркування, що належать В.Сухомлинському й апробовані часом: «Педагогічне покликання неможливе без гармонії серця і розуму». Ці слова стали моїм дороговказом у роботі як учителя-словесника, так і заступника директора школи з навчально-виховної роботи.

Що ж стосується другого питання, то неодноразово проведені анкетні дані стверджують: знаючого і який може дати знання іншим, співпрацювати з ними, вимогливого і справедливого, тактовного і доброго, врівноваженого і  порядного в найдрібнішому, який може усмішкою окрилити учня, вселити віру в невичерпні людські можливості і поглядом засудити необдуманий крок школяра, застерегти від поганого вчинку.  

-          … Проблема міжпредметних зв’язків надзвичайно актуальна, їй приділяють увагу вчені-методисти і вчителі. Саме міжпредметні зв’язки формують в учнів науковий світогляд, пізнавальні інтереси, розширюють їх кругозір, сприяють глибокому засвоєнню знань, виробленню умінь і навичок. Я тільки «за»!

-          Дедалі частіше на сторінках газет і журналів з’являються вирази «дефіцит духовності», «низький рівень естетичних смаків», «небажання вчитися» та ін. Це - стосовно молоді. Тривога зрозуміла, адже йдеться про наше майбутнє. Однак робити поспішні висновки, як на мене, не слід…

-          Десь прочитала, що хороший, повноцінний урок – як задушевна пісня. А особливо – урок літератури, який за своїм призначенням має бути уроком мистецтва, пристрасним, творчим, високоідейним. Не можу не погодитися!

-          Факт примушує задуматися!!! На одному із засідань районного методичного об’єднання один учитель з прикрістю розповідав, як учень-відмінник після складання іспиту підійшов до нього і сказав, що у старших класах він не прочитав жодного твору, лише старанно студіював підручники і цього виявилося досить, щоб отримувати високі оцінки.

-          ??? Чому сьогодні немає уроків читання творів? Такі уроки конче потрібні сьогодні. Чи був би малоцікавим урок читання уривків художнього тексту? Звичайно, ні. Виразна, емоційна, правильна декламація вірша більше сприятиме розумінню його змісту, ніж пошуки художніх засобів і прийомів. Голосне читання тексту допомагає побачити, відчути у творі те, що лишається не поміченим при «німому» читанні, воно сприяє глибшому первинному сприйняттю твору, без якого немислиме подальше його вивчення.

-          Довгий час викладаю лише у старших класах. Кожного року стикаюся з такою проблемою: новоприбулі старшокласники часто будують свої відповіді за тією ж схемою, що й молодші школярі. Як на мою думку,  роль учителя у старших класах повинна докорінно відрізнятися від ролі вчителя в 5 – 8 класах. Для школярів-підлітків педагог має бути авторитетним «капітаном», який вчить і веде клас за собою, а для юнаків і дівчат – ерудованим, знаючим і цікавим співрозмовником,  старшим товаришем. Звідси й випливають різні завдання і різні методи роботи.

-          На кожній нараді наголошують: по-різному можна організувати вивчення програмового матеріалу. У руках творчого вчителя всі методи найкращі, всі виправдовують себе, якщо учні мислять, самостійно шукають відповіді на поставлену проблему. Неприпустимо, щоб активно працював тільки наставник, а вихованці були пасивними спостерігачами.

-          Зверху здається все просто: видати наказ – і грамотність стане масовою, всі писатимуть без помилок. Для мене поліпшення успішності учнів – найболючіша точка. Як не стараюся, зрушити цього воза з місця не можу. І боюся, що не тільки я!!!

-          Студіюю нові програми. Впадає в вічі багато непродуманого. Прикро, що вчитель і учні позбавлені не тільки хорошого підручника, а й послідовності  й доступності вивчення.

-          Гадаю, ніхто не заперечуватиме: за два роки шкільної реформи нам не вдалося подолати формалізм, педантизм у підготовці і проведенні уроків літератури (та й не тільки їх!). На словах ми нібито усвідомили необхідність і психологічної, і методичної перебудови, незаперечну істину, що вчитель повинен не лише збагачувати учнів знаннями, а й готувати їх до творчої, самостійної праці, та на практиці орієнтуємося на застарілі канони, не зуміли перебудувати свою роботу відповідно до вимог удосконалених програм, часто-густо допускаємо на уроках серйозні методичні прорахунки.

-          Гріш ціна диференційованому навчанню, якщо немає диференційованих контрольних і диференційованого екзамену!!!

-          Незаперечна істина: похмурий вчитель – важкий урок – втомлені учні – погане сприймання матеріалу – мізерний результат.

-          !!! Як добре, коли діти захоплені чимось хорошим, а коли захоплені мистецтвом, - творчою працею – це просто чудово!

-          Розумні люди не мріють, а координують свої дії.

-          Багато сьогодні говориться про традиції і новаторство. Якщо вдуматися, то кожний творчо працюючий учитель – певною мірою новатор. Він завжди в пошуках своєї системи, своєї методики, а цікавий досвід колег не «сліпо наслідує», а творчо використовує, «вписує» у свій. Постійно звертаючись до класичної педагогічної спадщини, досвіду талановитих сучасників, кожен учитель має залишитися самим собою.

-          !!! «Хочеш наукою виховати дитину – люби свою науку і знай її, і учні полюблять і тебе, і науку, і ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то, скільки б ти не змушував учити, не научиш і не виховаєш» (Л.М.Толстой).

-          Перебуваючи на семінарах районного методичного об’єднання учителів української мови і літератури, переконуєшся: скільки прекрасних педагогів працює поряд. Їх вирізняє глибока внутрішня і зовнішня культура, широка ерудиція, повага до учнів і любов до своєї професїі. Назву лише кілька імен словесників, які гідно несуть нелегке звання педагога: Горбанець Л.М., Кудрик Л.Б., Ганжа Л.М., Довгуник Л.Ф.,  Ющенко П.С., Кречетова В.А., Місюра Г.В., Вєтрова А.С., Левченко Н.П., Романова Л.М. Їхні уроки відзначаються високою інформативною насиченістю, науковістю, оптимальністю, емоційним піднесенням, зв’язком із життям. Конструюючи урок, вони завжди передбачають форми, методи роботи, які забезпечують активну діяльність кожного учня з урахуванням його реальних навчальних можливостей і дальшого їх розвитку. Жодної паузи, жодної миті, яка дала б розслабитися, відволіктися від уроку.

А поряд працюють такі ж сівачі на педагогічній ниві як: Жовнувата Г.П., Пилипчук К.Г., Коннік Г.О., Держак В.Я. Шулімова Н.Я., Дудко В.Ф., Баканьова С.В., Пилипчук Н.Д., а з молодшого покоління – Шаповал Т.М., Антоненко С.М., Алєксєйчик О.О. Вони теж засівають безмежну учнівську ниву добірними зернами пізнання світу, правди, щирості, людяності. Зерна ж проростають і приносять відрадні врожаї.

Творчих Вам злетів, дорогі колеги!

-          … Вважаю, що шкільна традиційна структура уроку (опитування, подача нового матеріалу, закріплення), де в основному вчитель розповідає – учень слухає, зовсім не підходить на даному етапі. Бо такий стереотип тільки виробляє пасивність учнів, «присипляє» їх. Потрібні активні типи уроків: диспут, бесіда з проблемними запитаннями, семінар, на якому розгорається полеміка, висловлюють свої думки опоненти, звучать іронічні зауваження, є скептики й оптимісти, але немає байдужих і тих, хто приховує власні сумніви. Будити думку і почуття учня, спонукати трудитися його душу – головне на таких уроках.

-          Для роздумів! Творчий пошук потрібний, але якщо це не самоціль, а результат. На семінарах спостерігаю, на жаль, прикрий факт, коли деякі вчителі віддають перевагу ефектним формам, втрачаючи на глибині виучуваного матеріалу, нехтуючи логікою уроку, перевантажують психіку дитини калейдоскопом форм роботи. Десь прочитала, що науковість – основний дидактичний принцип викладання. Нехтувати ним – опуститись до дилетанства.

-          Учитель – це той же учень. Він може вчити інших до того часу, поки вчиться сам. Справжній учитель живе не для себе: свої знання, душу і серце він віддає дітям. Ось чому мені подобається педагогічна праця.

-          Я за такий урок, який максимально враховує специфіку літератури як навчального предмета, на якому учні працюють активно, творчо, поєднують вивчене з власним життєвим досвідом!!!

-          У викладанні української літератури вчителі завжди відчували брак текстів для опрацювання їх у старших класах. До того ж не видаються альбоми про життя і творчість сучасних митців слова. Не можна також якісно проводити уроки з позакласного читання. Хотілося б, щоб у шкільній бібліотеці були твори Харчука, Вінграновського, Малика, Іваничука, високохудожні книжки про життя Шевченка, Лесі Українки, Франка. Не завадило б мати і друковані зошити, на сторінках яких знайшлося б місце для кросвордів, ребусів на літературні теми, вправ з лінгвістичного аналізу текстів, цікавого літературознавства. Але це ще недосяжне.

-          Було б здорово, якби на сторінках фахових журналів можна було прочитати про знахідки в методиці викладання мови в союзних республіках і за кордоном. Почула про успіхи московських кооператорів, які поклали в основу навчання мови метод «природної грамотності». І, якщо вірити розповідям, успіхи вражаючі. Проте як це робиться, у чому суть цього методу – ніде не дізнаєшся. Так само важко дізнатися і про метод так званої сугестопедії, засновником якої є болгарський психолог та психіатр Лозанов.

-           Давно помітила: чим більше любить свою роботу вчитель, тим менше почуш від нього нарікань на зайнятість, труднощі вчительської праці, на дітей, їхню неслухняність, лінощі, небажання вчитися (хоча все це, як кажуть, має місце).

Головне для вчителя – любити дітей. Але однієї любові мало. Треба багато знати і вміти, треба бути цікавою для дітей людиною, щоб і їх захопити своєю справою.

-          Як радісно усвідомлювати, що ти працюєш із колективом однодумців, який підтримує тебе, переживає за тебе, надає дієву допомогу. Я особисто і директор школи Баканьов Г.С. вдячні всьому педагогічному колективу і зокрема: Пилипчук Н.Д., Жовнуватій Г.П., Катрук І.М., Шаповал  Т.М., Дудко В.Ф., Баканьовій С.В. за допомогу у проведенні нетрадиційних семінарів для директорів шкіл та заступників з навчально-виховної роботи.

-          Мислити по-новому – означає мислити творчо. Таке мислення потрібне не лише там, де розв’язуються питання науки, техніки, а й у школі!!!

-          Творчий пошук потрібний! Цю думку стверджує і традиційний щорічний районний конкурс «Учитель року». У різний час нашу школу гідно представляли такі вчителі: Жовнувата Г.П., Баканьова С.В., Антоненко С.М. Усі конкурсанти з першої й до останньої хвилини уроку тримали учнів і членів журі в стані напруженої уваги, інтенсивної роботи думки і зацікавленості. Звичайно, за методичним, науковим та ідейним рівнем уроки були неоднаковими. І це природно: різні вік, досвід, фахова підготовка. Проте всіх єднало багато спільного: покликання, любов до дітей, прагнення вчитися і вдосконалювати свою майстерність.

-          Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

-          «Частіше дивися на зірки – не будеш короткозорим» (східна мудрість).

-          Можна стати розумним трьома шляхами:

-          шляхом досвіду (найбільш гіркий шлях);

-          шляхом наслідування (найлегший шлях);

-          шляхом роздумів (це найблагородніший шлях). 

-          Як здорово, що школа уже має свій комп’ютерний клас і знаючого молодого спеціаліста Сайка Сергія Валентиновича!!!

-          Нині важливо чесно і прямо говорити про наявні у своїй роботі упущення і недоліки. Самозадоволення і самозаспокоєння чужі духу сьогоднішнього дня. А це означає, що я повинна підвищити вимогливість до себе, до якості своєї роботи. Треба не чекати, що хтось інший почне працювати по-новому, а самій шукати, пробувати, чітко визначати свою громадянську і професійну позицію, активізувати трудову діяльність, посилити відповідальність за доручену справу, за кінцевий результат, за успішне складання ЗНО одинадцятикласниками.

-          Відрадно усвідомлювати, що школа продовжує жити, прийшло молоде покоління учителів (Оришака О.В., Осипова О.А., Безщасна Т.В., Гавриленко Н.А., Саєнко І.Г., Хральченко О.І.). Їх вирізняє жадоба до знань, допитливість, працелюбність, фантазія, вміння бути творцями самих себе й свого життя. То ж бажаю Вам, молоді колеги, розвивати й надалі свої здібності, реалізувати можливості, залишатися самими собою за будь-яких життєвих обставин, прожити життя так, щоб дістати максимум задоволення від своєї праці й принести більше щастя та користі іншим людям. І пам’ятайте: школа – це той берег дитинства, від якого відчалюють у самостійне плавання маленькі човники, щоб повертатися кораблями, океанськими лайнерами, рибальськими шхунами – і засвідчити свою пошану і вдячність учителю.

Опис досвіду роботи
ПЛАН САМООСВІТИ

2017 – 2018 н.р.

І. Вступ

     Основною метою підвищення науково-теоретичної підготовки та вдосконалення педагогічної майстерності шляхом самоосвітньої роботи, спрямованої на реалізацію загальношкільної проблеми:  «Формування освітнього простору для підвищення інформаційної компетентності педагога та школяра в умовах сільського ЗНЗ» на 2014 – 2015 н.р. є:

1.      Поглиблене опрацювання наукових праць визначних педагогів України.

2.      Ознайомлення з новими освітніми технологіями.

3.      Визначення власного стилю педагогічної діяльності. З цією метою протягом року планую брати активну участь:

·         у семінарах-практикумах, які проводитиме районний методичний кабінет;

·         у роботі ШМО вчителів суспільно-гуманітарного циклу;

·         в методичних заходах, які проводитимуться в школі;

·         постійно стежити за появою нових посібників та методичної літератури з проблем викладання предмета;

·        поглиблено опрацювати питання методичної проблеми, над якою працюю: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури на основі використання традиційних та інноваційних технологій»;

·         провести відкриті уроки з української мови та літератури, підпорядковані даній проблемі для учителів суспільно-гуманітарного циклу;

·         розробити плани проведення предметних тижнів та взяти активну участь у їх проведенні;

·         підготувати презентацію власного досвіду та дооформити портфоліо;

·         виступити з повідомленнями на засіданнях ШМО  «Розвиток комунікативно-діяльнісних умінь і навичок учнів 9 – 11 класів на уроках української літератури в процесі групової навчальної діяльності», «Лінгвістичні ігри та інтерактивні технології як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення рідної мови», «Гурткова робота з української мови» та «Групова робота організації гуртка»;

·         надати допомогу учням 6 класу в написанні есе «Школа майбутнього».

ІІ. Науково-теоретична підготовка

1.      Опрацювати літературу

·         Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаційних  технологій. – К.: Видавнича група ВНV, 2008.

·         Ковпак С. Створення інформаційного навчального середовища сучасної школи: управлінський аспект/ Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2012, №9. С.125 – 132.

·         Трусова Т.І. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес. Завучу. Все для роботи. -2012. -  №5-6. – Методист. - №14. – С 14 – 28.

·         Доненко Л., Хворостяний І. Проблемно-пошукова технологія: від теорії до практики. // УМЛШ. – 2010. - №2. – С. 31 – 34.

2.      Взяти участь у педагогічних читаннях, визначених планом роботи школи.

3.      Виступити з доповіддю «Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі впровадження традиційних та інформаційних технологій».

ІІІ. Підвищення науково-методичного рівня та професійної майстерності

1.      Опрацювати програми з української мови та літератури й пояснювальні записки до них.

2.      Поглиблено ознайомитися з новітніми підходами до викладання української мови у 6 класі (програма, пояснювальна записка, методичні рекомендації, підручник).

3.      Постійно знайомитися в мережі Інтернет з досвідом використання новітніх педагогічних технологій у навчально-виховному процесі.

4.      Опрацювати статтю О.Глазової «Вивчення лексикології в 6 класі: сторінками нового посібника. – Методичні діалоги. - 2014. -  №6. –

С. 29 – 48.

 IV.  Удосконалення знань з теорії і практики організації       виховного процесу з учнями класу

1.      Підготувати виступ на засідання ШМО учителів суспільно-гуманітарного циклу «Переосмислення навчання і виховання національно свідомої мовної особистості на уроках української мови з ціннісних позицій».

2.      Повторно опрацювати  навчальний посібник Сухенко В.Г. «Олімпіади та конкурси з української мови і літератури». – Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 288 с.

3.      Провести шкільні олімпіади та конкурси з української мови та літератури й залучити переможців до участі у ІІ турі Всеукраїнських олімпіад та конкурсів.

4.      Підготувати черговий номер літературного альманаха «Первоцвіт».

5.      Підготувати і провести в рамках тижнів української мови і літератури:

·         диспут «Хто ми без мови рідної?»;

·         інтелект-шоу «Словознавець»;

·         урок-гру «В країні Фразеології»;

·         КВК «Тернистими шляхами долі».

V. Заходи по зміцненню навчально-матеріальної бази зі свого предмета

         * Розробити ІІ частину інтелектуальних ігор із синтаксису.

              * Розробити дидактичний матеріал до розділу «Морфологія. Іменник».       

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни >

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших. 

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти –  а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя. 

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Презентація "З досвіду роботи"