Блог учителя української мови та літератури Степини Н.І.: Органайзер

Зміст

1. Вступ

2. Нові інформаційні технології навчання

2.1 Загальні підходи до проведення та конструювання уроків з використанням інформаційних технологій

2.2 Комп’ютерна презентація на уроках української літератури

3. Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій

4. Мультимедійні технології на уроках української мови та літератури

5. Методичні розробки з використання ІКТ

6. Відео-презентація

7. Висновок

8. Література

1. Вступ

Перехід від індустріального до інформаційно - технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.

Сучасному викладачеві літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу.

Інформатизація освітнього процесу є одним із важливих шляхів пізнання світу та науки і посідає провідне місце в реформі освіти України. У педагогіці поняття «інформаційні навчальні технології» - не нове. Усі педагогічні технології належать до інформаційних, бо будь-який навчальний процес – це передача інформації стосовно певної предметної галузі знань. На даному етапі розвитку суспільства в поняття «інформаційні навчальні технології» вкладається новий зміст, який привнесло використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв тощо.

2. Нові інформаційні технології навчання

Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Комп’ютерні засоби навчання:

Електронний підручник

Статистичні таблиці

Динамічні таблиці

Літературні портрети

Тестові завдання

Диктанти

Медіа-твори

Віртуальні екскурсії

Дидактичні можливості комп’ютерних технологій

Джерело полісенсорної інформації

Диференційовано організовують навчальний процес

Контролюють ступінь засвоєння інформації

Регулюють темп вивчення навчального предмета

Попереджають помилки

Дають необхідні коментарі, пояснення

Забезпечують зворотний зв'язок

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності викладачі та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює між предметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес.

2.1Загальні підходи до проведення та конструювання

уроків з використанням інформаційних технологій

Проведення уроків із залученням інформаційних технологій потребує серйозної підготовки. За О.Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).

Спостерігаючи за дітьми, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних структур, діти перезбуджуються, і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Використання творчих комп’ютерних завдань потребує попереднього ознайомлення учнів із тематикою та суттю проблеми, окреслення термінів виконання, допомоги учневі в пошуку необхідних матеріалів, оцінюванні їх та систематизації, створені умов для оформлення та подання підготовлених завдань у комп’ютерному варіанті.

Труднощі, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування на уроках української мови та літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання.

2.2 Комп’ютерна презентація на уроках української літератури

Мета педагогів-навчити учнів не лише опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.

Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

Суть інформаційно-проектної технології - через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низи проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих знань.

Наприклад, під час вивчення творчості Панаса Мирного, зокрема, соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні», доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення.

3. Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій

За допомогою комп’ютерної програми викладачі також можуть перевірити вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу викладачеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний їз них і наступному підсумовуванні оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал-12).

Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Гімназисти «охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність».

Застосовуємо у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові-це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

4. Мультимедійні технології на уроках

української мови та літератури

Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».

Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.

Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

- Блок-тема

- Медіа-урок

- Самодиктант

- Тестові завдання

- Медіапроект

- Медіатвори

- Творчі презентації

- Віртуальні екскурсії

- Медіаекспресії

- Літературний портрет

- Динамічні таблиці

- Статичні таблиці

Динамічні таблиці

Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.

Літературний портрет

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

Віртуальні екскурсії

Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Медіа-проект

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

Тестові завдання

Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.

Самодиктант

Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

Увага!

Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

7. Висновок

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання стає процесом дослідження.

Отже, мультимедійний урок - один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.

Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.

Я вважаю, що такі уроки:

1. Розвивають у дітей креативне мислення;

2. Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;

3.Повніше й точніше висловлюють свої думки;

4.Проявляють свої індивідуальні можливості;

5.Долають певні труднощі в навчальній діяльності;

6.Будують творчий процес майже самостійно.

Література

Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - 20 с.
Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.
Мій конспект. Видавнича група «Основа». Харків, 2010.

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Переваги використання ІКТ:

vЗбільшується обсяг матеріалу за рахунок економії часу.

vРозширюються можливості застосування диференційованого підходу в навчанні.

vІндивідуалізується процес перегляду (повтор, детальне вивчення кадру, зупинка кадру тощо).

vПідвищується мотивація навчання, створюється позитивний настрій, активізується самостійна діяльность учнів.

Вивченню мови та літератури в 5-х класах притаманні специфічні особливості, обумовлені тим, що діти молодшого підліткового віку «великою мірою сприймають життя як гру. Їхні очі широко відкриті назустріч казковому, незвичайному. І тому уроки з елементами казки, гри в такому віці надзвичайно ефективні загадки, ребуси»:

а) мікс;

б) асорті;

в) пригодаймо лексику;

г) таємнича;

д) казкова;

е) прислів’я.

На уроках із застосуванням комп’ютерних дидактичних ігор знаходять втілення такі принципи та складові гуманізації , як фундаменталізація, діалогізація, діяльнісність, естетизація, національний характер тощо. «… мовні ігри – це, по суті вправи, спрямовані на засвоєння і осмислення знань у жвавій , приємній атмосфері. Робота над ними викликає інтерес, збудження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам’ятанню відомостей з мови» . Наприклад, на уроці узагальнення та систематизації вивченого про другорядні члени речення дітям пропоную створити міні-презентації одного з трьох другорядних членів речення.

Оцінювання засвоєних знань є суттєвим чинником у формуванні особистості, а контроль за повчально-пізнавальною діяльністю школярів – обов’язкова складова навчального процесу. Контроль навчальних досягнень учнів, що відбувається протягом навчального року, спрямований на виявлення рівня знань, умінь, навичок і сприяє розкриттю причин слабкого засвоєння матеріалу, дає змогу своєчасно вжити потрібні заходи для корекції знань та ліквідації в них прогалин. Із різних форм контролю тестування комп’ютерне є найбільш незалежним від суб’єктивного ставлення вчителя до учня, тобто найбільш об’єктивним та етичним.

У своїй роботі на уроках української мови застосовую тестові комп’ютерні програми «Українська мова. 8 клас», «Українська мова. 9 клас», які можна використовувати під час проведення контролю знань учнів та виявлення навчального характеру. Це різнорівневі комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи.

Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

За допомогою комп’ютерної програми вчителі також можуть перевірити вміння школярів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу вчителеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня класу. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний їз них і наступному підсумовуванні оцінок для визначення загального балу за завдання.

Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Учні«охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність».

Зрозуміло, що уроки з використанням інформаційних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки, з різноманітними роліками. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.

У своїй роботі використовую як власні мультимедійні технології, так і, звичайно, застосовую матеріали, розроблені методистами та вчителями-практиками, зокрема диски з української літератури для 5, 6, 8, 9, класів, «Тарас Шевченко: життя і творчість», окремі диски за творами програми 10класів, з української мови.

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачівПід мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.

Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

- Блок-тема

- Медіа-урок

- Самодиктант

- Тестові завдання

- Медіапроект

- Медіатвори

- Творчі презентації

- Віртуальні екскурсії

- Медіаекспресії

- Літературний портрет

При створенні слайдів необхідно враховувати такі вимоги:

v Слайд повинен містити мінімально можливу кількість слів.

v На слайд потрібно виносити визначення, терміни, які учні будуть записувати в зошити, прочитувати їх вголос під час демонстрації презентації.

v Для написів та заголовків слід використовувати чіткий великий шрифт.

vЗаливка тла, букв, ліній повинна бути спокійного кольору, що не викликає роздратування і втоми очей.

v Малюнки, фотографії та інші ілюстраційні матеріали по можливості повинні максимально рівномірно заповнювати все екранне поле.

v Не можна перевантажувати слайди зоровою інформацією.

v На перегляд одного слайда слід відводити достатній час (не менше 2-3 хв.), щоб учні могли сконцентрувати увагу на екранному зображенні, розглянути всі елементи слайда, зробити записи в робочі зошити.

v Звуковий супровід слайдів не повинен мати різкий, дратівливий характер.

Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми. Слайди можуть бути використані для повідомлення теми та мети уроку, у процесі пояснення вчителем матеріалу (визначення, терміни, опорні конспекти, таблиці, схеми, малюнки, відео фрагменти), для розгортання дискусії і постановки проблемних завдань, для первинного закріплення знань, формування вмінь та навичок учнів, для контролю знань.

Якою б складною і нудною не була тема, вона стане цікавою школяреві, якщо навчальний матеріал на екрані представлений у фарбах, зі звуком та іншими ефектами. Все це дозволяє подолати пасивність, інертність учнів, організувати самостійну роботу і забезпечити усвідомлене засвоєння учнями української мови, а також виробити шанобливе ставлення до комп'ютера як до інструменту професійної діяльності людини.

Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;

5.Долають певні труднощі в навчальній діяльності;

Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові-це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

Література

1.Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.

Нова українська школа

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни >

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Скрапбукінг: що це таке?

Скрапбукінг - це вид ручної творчості, що полягає у виготовленні та оформленні сімейних чи особистих фотоальбомів. Скрапбукінг - це своєрідний спосіб збереження і передачі окремих історій за допомогою особливих візуальних і тактильних прийомів замість звичайного оповідання, що передається «з уст в уста».

Історія скрапбукінгу

Збирання в альбоми вирізок і пам'ятних речей вперше згадується в 1598 році. У той час почали збирати поеми, цитати і власні спостереження і вклеювати їх у звичайні книги. В Англії ставали популярними зошити для запису улюблених віршів, пам'ятних афоризмів і цитат. Так, в 1706 році була надрукована книга філософа Джона Локка під назвою New Method of Making Commonplace books. У Німеччині дівчата збирали волосся своїх подруг і звивали з них складні візерунки, прикрашаючи їх стрічками та квітами. Разом з тим, зошити для записів відрізнялися від сучасного скрапбукінгу, оскільки містили тільки якусь розрізнену добірку текстів, у той час як в скрапбуках зазвичай приділяється увага і підкреслюється певна людина або подія.

У XVIII столітті в Росії з'явилися рукописні альбоми, які прикрашалися найрізноманітнішими елементами; причому виготовлялися такі альбоми як чоловічою, так і жіночою частиною населення. Ця традиція прийшла із Західної Європи, в основному з Німеччини та Франції.

Основна ідея скрапбукінгу - зберегти фотографії та пам'ятні речі на тривалий термін для майбутніх поколінь.

Це хобі не є дешевим ні в плані матеріалів, ні в плані інструментів.

Основні види альбомів для скрапбукінгу:

- Альбом «на гвинтах» (post-bound album) - для кріплення використовуються металеві гвинти (2 або 3), які міцно тримають сторінки між обкладинками;
- Альбом-папка на кільцях (як правило, на 3-х кільцях) - швидкозшивач з металевими кільцями, прикріпленими до корінця зсередини обкладинки, тобто по суті звичайний швидкозшивач, але з більш привабливою та естетичною обкладинкою;

- Альбом-книжка - кріплення альбому як в книжковій палітурці - сторінки з'єднуються кількома скрепками, зміцнюють їх проклеєним корінцем і щільною обкладинкою;
- Альбом на спіралі - обкладинки і внутрішні сторінки мають заздалегідь пробиті дірочки, з'єднання відбувається за рахунок металевої або пластикової «спіралі».

Помилки початківців:

Хаотична композиція? Неначе накидано багато різних прикрас? Користуйтеся скетчами або створюйте композицію по лініях (горизонтальної, діагональної, вертикальної, квадратиком, по колу, і так далі).

Вам здається, що виходить занадто плоско і «нескрапово»? Завжди додавайте об'ємні деталі на кожну роботу і сторінку, бажано з різного матеріалу - пластик, метал, дерево, товстий картон, нитки, тканина, стрічки, марлю, мотузочки, соломку ... А то буде одноманітно-паперовий вигляд, схожий на застарілу аплікацію.

Влаштовує композиція, але не влаштовує, як зроблені дрібні деталі? Це прийде з досвідом і переглядом чужих робіт, які вам подобаються.

Сподіваюся, що тепер вам захотілося зайнятися скрапбукінгом. Адже як приємно буде вашим близьким, коли ви їм піднесете подарунок, над яким працювали своїми руками!

Сторітелінг – історія про історію

Жив – був Сторітелінг. Він був невеличкого зросту, тендітної статури, і більш за все любив розповідати історії. Всі історії, які він озвучував, траплялися з ним або його друзями, з предметами, які його оточували, з тваринами і рослинами, які він бачив щодня. Інколи він розповідав історії про те, що прочитав в енциклопедіях чи словниках. А інколи його історії були подібні статтям підручників, але, звичайно, більш захоплюючі.

Коли Сторітелінг розповідав історію, то виглядав вище, масивніше. Його голос заворожував слухачів, і вони ніколи не йшли, не дослухавши до кінця. Всі історії були не тільки цікавими, а й повчальними. Але те, що вони чомусь навчають, люди здогадувалися пізніше.

Так би і жив Сторітелінг далі тихо й спокійно, але раптом він став відомим. Люди почали переказувати його оповідки, користуватися його прийомами, намагалися вчити закони створення та оповідання історій. Сторітеллінгу ставало сумно, бо люди почали називати Історією звичайну неемоційну та безсюжетну Розповідь, дивний Опис чи чітке Визначення; в історію не брали Інтригу й Метафору, історія деколи ставала Маніпуляцією.

І тоді Сторітелінг вирішив написати поради про написання історій, які ми вам і пропонуємо прочитати і переглянути.

Сторітелінг – ефективний метод навчання та виховання

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій.

Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію –головні задачі, які стоять перед освітою.

Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Розповідь історій – процес емоційний, захоплюючий, який добре запам’ятовується. Отже, сторітелінг як вигадка казок, історій добре підходить для формування усного мовлення учнів.

Сторітелінгом зацікавлені і педагоги, і психологи у всьому світі, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями, вибудовуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні й більш якісні взаємостосунки.

Види сторітелінгу

Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування;
Соціальний – розповідь людей один про одного (можна розповідати дітям історії з життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови свого життя).
Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим.
Jump story – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Такі історії допомагають подолати власні страхи.
Сімейний – сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Ці історії передаються з покоління в покоління та мають повчальний характер.
Дружній – ці історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про певний досвід, який вони пережили разом.
Особистий – особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Це важливий вид сторітелінга, оскільки подібні історії допомагають зрозуміти себе, і почати розвиватися.

Основні функції сторітелінгу

1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.

2. Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.

3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.

4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.

5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі. Тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього чудово підходить метод «сторітелінгу».

Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Прийоми навчання розповіді історій

- основні: зразок, план, аналіз;

- допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка;

- специфічні: запис розповіді учнів, придумування розповідей-мініатюр, об’єднаних однією дійовою особою тощо.

Види розповідей на словесній основі

- розповідь на тему, запропоновану вчителем;

- розповідь за планом;

- розповідь за запропонованим початком;

- розповідь за опорними словами;

- складання казки за власним сюжетом.

Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розмірами.

Структура історії

Вступ – основна мета цього етапу – підготувати учнів до самої історії, створюється контекст історії.

Розв’язка – це переломний момент в історії. Наприклад, було погано, ми щось зробили і стало добре або навпаки, було добре, але ми за чимось не вслідкували, і стало погано. Історії без розв’язки не цікаві учням.

Висновки – їх треба озвучувати обов’язково. Досить часто з однієї історії можна зробити кілька висновків, тому треба спрямувати думки учнів у потрібне нам русло. І головне на цьому етапі не перейти тонку межу між висновками та повчаннями.

Уміння розповідати повчальні сюжети з історії, з життя видатних учених та митців, історії відкриттів у математиці, фізиці, біології та хімії – все це має стати не лише засобом активізації учнівської уваги на уроці, а й ефективним інструментом донесення та закріплення смислів у свідомості учнів.

Мистецтво сторітелінгу – це один із найприродніших і водночас найефективніших способів надавати навчальному процесу особливої якості.

Сторітелінг в навчанні

Ви коли-небудь замислювалися, чому ми так швидко і надовго запам'ятовуємо сюжети фільмів, книг або телешоу, але при цьому вивчення лекції чи підручника часто перетворюється на справжні тортури? Сьогодні перед багатьма постає актуальне питання, як залучити слухача в процес навчання настільки, щоб він виніс максимум корисного для себе? Як зацікавити і утримати його увагу?

Давайте проведемо невеликий експеримент: як вам буде цікавіше дізнатися про появу сендвіча?

Варіант 1. Сендвіч — це англійський різновид бутерброда. Складається з 2-х або більше скибочок хліба (булки) і одного або декількох шарів м'ясної начинки (або будь-який інший). Оксфордський словник датує перше вживання терміна «сендвіч» по відношенню до їжі 1762 роком.

Варіант 2. Відомий британський політик, аристократ Джон Монтегю, IV граф Сендвіч, дуже любив проводити час за картковими іграми. Одного разу, під час чергової гри в Крібедж, яка тривала вже кілька годин, він не знайшов часу перекусити і наказав слузі принести йому їжу між двома скибочками хліба. Його друзям дуже сподобався варіант прийому їжі без відриву від гри, і вони теж замовили хліб «по-сендвічскі».

Що ми бачимо? Звичайно, перший варіант більш схожий на серйозне пояснення, ніж другий. Однак, якщо через декілька днів вас попросити згадати визначення, швидше за все, це не вдасться. А прочитавши історію, описану в другому варіанті, ви напевно запам'ятаєте її і, може не кожен раз, але будете згадувати графа в процесі приготування сендвіча. А якби вона була представлена у вигляді «нудної» витяги із Вікіпедії або сірої презентації, ніяких емоцій і тим більше запам'ятовуючого ефекту ви б не отримали.

Тому, якщо ви вирішили створити такий електронний курс, який гарантовано запам'ятають надовго і будуть застосовувати на практиці, створюйте у вашому курсі «реальну казку». Такий підхід допоможе викликати у слухача емоції, а емоції — це запорука того, що інформацію запам'ятають. Поступово переходьте від нудної теорії до яскравої практиці. Перекладайте матеріал у ситуації, які можуть відбуватися в житті — так ви підготуєте слухача до вирішення завдання, яке одного разу перед ним постане.

Як написати захоплюючу історію?

7 китів, на яких будується успішна історія

1. Головне - це контент

Контент повинен бути цікавий і корисний слухачеві. Подумайте, що цінного і корисного ваш студент отримає від вивчення матеріалу. Для підготовки цікавої розповіді використовуйте інформаційну піраміду. Коли сюжет історії логічно спроектований, подумайте про те, що здатне його прикрасити і допомогти розкрити тему. Наявність декількох точок зору, протиріч і різних контекстів піде на користь. Якісний контент, пряма мова автора і презентабельне візуальне оформлення дадуть вам в сумі захоплюючий і вичерпний матеріал.

Створюючи історію, не забувайте про те, що ваша розповідь повинна «зачепити» слухача з найперших слів, а тільки потім залучати його логічним розвитком сюжетної лінії. Роблячи акцент лише на початок історії, ви допустите серьозну помилку. Нотки напруженості та інтриги повинні бути рівномірно розподілені по сюжету для того, щоб людина без відриву дослухала історію до кінця і зробила правильні висновки

2. Наявність героя

Яскравий герой, з яким аудиторія себе може себе асоціювати — рушійна сила будь-якої історії. Не починайте розповідь поки не визначите для себе — хто буде головним героєм, якими він буде володіти рисами характеру. Герой не обов'язково повинен бути позитивним у всіх сенсах, але він повинен бути повністю сформований і слухачі повинні знати його історію, щоб зрозуміти його дії. Він може бути як живим, так і вигаданим. Якщо в ході сюжету виникне емпатія, емоційний зв'язок з персонажем, то його досвід буде автоматично присвоєний аудиторією.

3.Подбайте про якісне візуальне оформлення

Саме візуальний фон допомагає зробити атмосферу в історії більш динамічною, барвисто розкрити тему, надати додаткову жвавість і занурити слухача в контекст. Подумайте, які елементи графічного контенту могли б допомогти вашій історії розкритися. Наприклад, фотографії, презентація, ілюстрація або інфографіка та інші.

4. Нотки драматургії

Взаємодію з персонажем потрібно будувати навколо конфліктної ситуації, а історія повинна розвиватися за певною логікою, зашифрованою в абревіатурі ЕЗРКР (експозиція, зав'язка, розвиток, кульмінація, розв'язка). Розповідаючи історію, дозвольте своїм слухачам включити уяву і перейнятися атмосферою, представити головного персонажа і пережити конфлікт разом із ним. Описуйте все живо і реалістично, немов все відбувається у вас на очах. Кожен захоче дізнатися, як хтось викручується в складній життєвій ситуації (з якою, до речі, може зіткнутися і він). Таким чином, вони з цікавістю будуть вбирати чужий життєвий досвід, а ви отримаєте максимальну залученість аудиторії у навчальний процес.

5. Скажіть тверде «НІ» монотонності!

Придумуючи історію, намагайтеся уникати монотонності. Навіть найзахоплююча розповідь, найгеніальніша ідея можуть стати марними і втратити сенс при монотонному піднесенні. Заздалегідь чітко сплануйте послідовність викладу тексту і візуальних елементів. Саме від цього залежатиме, наскільки глибоко закладена в історії ідея проникне в мозок вашого слухача.

6. Деталі та емоції

Ось тут потрібно бути вкрай уважним. Справжня історія повинна бути насичена життям. Зачиняєш очі і перед тобою з'являється картинка, реальна, наповнена запахами, енергією, звуками, тактильними відчуттями.

Історія повинна викликати щирі емоції: розуміння, співчуття, радість, гнів, подив, роздратування, сміх, злість, сумнів, впевненість. Немає емоції — немає історії — немає результату. Нехай це буде свого роду тестом для ваших текстів. Почуття, які найсильніше змушують утримувати увагу слухача — це страх, здивування і радість. Докладіть зусилля для того, щоб під час розповіді вашої історії, аудиторія зазнала хоча б одне з цих почуттів.

7. Висновок

Або мораль усієї байки — з якою метою ви взагалі розповідали історію, яку думку хотіли донести? Пам'ятайте про це. Історія без логічного висновку — як зжуваний виступ актора на сцені: ось він читає вірш, так чуттєво, емоційно, динамічно. Але останню фразу він ковтає, збивається — і все. Ефекту 0!

Електронне навчання — це ідеальне середовище для використання прийомів сторітеллінга. Воно дозволяє максимально ефективно розповідати і доносити думки, почуття, ідеї до слухачів вебінарів, онлайн-курсів, тренінгів і т.д. Ми розбавляємо «сухий» теоретичний матеріал яскравими героями і динамічними подіями, утримуючи інтерес до теми. Придумайте свою історію і перетворіть навчання в інтерактивний і захоплюючий процес. Гарного Вам сторітелінга!

7 прикладів сторітелінгу

Автор тексту: Марта Приріз

Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації. Ось кілька прикладів того, як метод можна застосовувати на заняттях з конкретних дисциплін.

Українська мова

На одному з уроків запропонуйте кожному учню скласти розповідь на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Або поміркуйте над спільною історією, де будуть використані всі відомі класу синоніми до слова «дім». Можна також поекспериментувати з молодіжним сленгом: пошукайте разом синоніми до слова «класно» та включіть їх в історію.

Для чого: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.

Українська та зарубіжна література

Запропонуйте учням обрати одного героя чи героїню з твору, який вони прочитали, та приготувати невеличкий виступ-розповідь на тему «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди і ту епоху, про яку учні дізналися з твору.

Для чого: Діти вчаться більш повно уявляти час та події, описані в літературному творі, аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Математика

Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).

Можна використовувати історії й у старших класах. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».

Для чого: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

Історія

Запропонуйте учням у невеликих групах (3-4 особи) підготувати 10-хвилинні виступи з теми, яку вони зараз проходять. Наприклад: «Один день з життя козака», «Як жилося князям Київської Русі?», «Як змінилися права жінок за останні сто років?». Обов’язкова умова: використання в історіях конкретних історичних дат, подій та героїв. Також можна попросити учнів поставити себе на місце відомих історичних персонажів та подумати над варіантами важливих рішень, які вплинули на хід української чи світової історії.

Для чого: Метод вчить повністю занурюватися в ті чи інші історичні періоди, переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, створює творчі асоціації: епоха — події, людина — епоха.

Біологія

Запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або попросіть їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна також запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?».

Для чого: Незважаючи на ігрову форму, такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.

Іноземна мова

Перетворіть урок іноземної на прес-конференцію. Запропонуйте учням уявити себе, наприклад, відомими кінозірками чи спортсменами та поспілкуватися з «журналістами» (їх роль, звісно, зіграють однокласники) про своє минуле, сьогодення та плани на майбутнє. Звичайно ж, іноземною мовою. Умова: використання слів з лексичної теми, яку учні проходять у цей момент. У кожному новому запитанні від «журналіста» та в кожній відповіді від «зірки» мають бути використані мінімум два нових слова з поточної теми.

Для чого: Публічні виступи й підготовка до них допомагають краще запам’ятати та навчитися використовувати нову лексику й мовні конструкції. Крім того, такі вправи дозволяють зрозуміти логіку часових форм і мотивують вживати їх на практиці.

Фізика та хімія

Біографії великих вчених та їх відкриттів рідко бувають нудними. Пригадайте разом з учнями, наприклад, Ньютона з його яблуком та запропонуйте вигадати свою версію розповіді на тему «Як це було?».

Нехай учні складуть коротенький сценарій для фільму жахів, в основі сюжету якого — історії невдалих спроб та експериментів, що передували відомим винаходам.

Для чого: Діти вчаться аналізувати причини та передумови відкриттів, виклики, які стояли перед вченими. Починають розуміти, що в будь-якій науці та сфері діяльності завжди є людський фактор. Такі вправи мотивують пробувати і не боятися невдач. Дитина подумає: «Гаразд, вони змогли, значить, і я зможу».

Кардмейкінг (англ. cardmaking; у перекладі card - листівка, make - робити) - мистецтво виготовлення вітальних листівок своїми руками.

Історія[

Кардмейкінг, як напрям у мистецтві, виник нещодавно, але створенням листівок займалися ще у Стародавньому Китаї. Там існувала традиція на Новий рік обмінюватися листівками. У Єгипті привітання записувались на сувоях папірусу. У XIII-XIV ст. паперові вітальні листівки прийшли у Європу. Відомо, що німці друкували новорічні листівки з допомогою ксилографії, а у Європі на поч. та в сер. XV ст. великою популярністю користувалися валентинки. Проте, такі листівки на той час були дорогим задоволенням і лише з сер. XIX ст., після широкого впровадження друкованого верстату, вітальні листівки могли купувати усі охочі.

На той час модною тенденцією стали різдвяні листівки, перша з яких з'явилися у 1843 році у Лондоні. Сер Генрі Коул найняв художника Джона Хорслі для створення дизайну листівок, які б він міг надсилати друзям та знайомим.

Матеріали для кардмейкінгу[

Папір. Використовують як кольоровий папір, так і картон (білий та кольоровий), фольгу. На паір можуть також бути нанесені візерунок або малюнок.

Ножиці або ніж для розрізання паперу.

Елементи декору. Бісер, намистинки, стрази, пайетки, ґудзики, брадси і т. п.

Клей. Використовують клей ПВА та клей-олівець.

Двосторонній скотч. Зручний тим, що допоможе уникнути плям та слідів від клею, оскільки прозора стрічка майже непомітна.

Фігурні дироколи. Використовуються для прикрашання та оформлення листівок з допомогою витинання фігурних отворів на папері. Бувають фігурні, бордюрні, кутові, кругові, мультифункціональні.

Степлер.

Стрічки, мереживо, тасьма.

Нитки.

Тканина.

Штампи. Бувають двох видів – із полімеру (акрилові штампи) та із ґуми – ґумові штампи

Стилі в кардмейкінгу[

Кардмейкінг, як і скрапбукінг має різні стилі виконання. Стиль обирається в залежності від призначення листівки.

Гранж. В кардмейкіну цей стиль дає свободу творчості. У листівки можуть бути рвані краї, з елементами потертості. Кольори, як правило, приглушені, темні: коричневий, сірий, чорний. Цей стиль частіше використовують при виготовленні листівок для чоловіків.

Вінтаж. (Ретро) Листівки в цьому стилі зроблені під старовину, в бляклих відтінках. Елементи декору повертають у минуле: використовують старі гудзики, пожовклі тканини і мереживо. Часто у вінтажному стилі використовують дістрессінг (зістарювання паперу).

Міні-листівка. Листівки цього стилю невеликого розміру (це зрозуміло з назви), відрізняються простотою виконання. Дуже часто їх використовують як доповнення до букету квітів.

Скрап-стиль. Листівки в стилях, запозичених зі скрапбукінгу:

· Шебі-шик

· Херитаж

· Американський стиль

· Європейський стиль

· Cтиль «clean & simple»

· Фрі-стайл

· Мікс-Медіа

· Стімпанк

Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

1    2    3
4    5    6
7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок. Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
          При створенні кроссенса можна скористатися таким алгоритмом:
1.    Визначити тематику(загальну ідею).
2.    Вибрати 8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3.    Найти зв'язок між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6.    Виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.    Замінити вибрані прямі елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1.    при формулюванні теми і мети уроку;
2.    при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3.    при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4.    при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс
1.    це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2.    це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3.    це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє
1.    розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
2.    прояву нестандартного мислення і креативності;
3.    розвиває можливість самовираження.
Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
          Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
           Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріп¬лення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформа¬ція запам'ятовується набагато кра¬ще.
Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зок¬рема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради са¬мих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
1.    дати завдання учням для попереднього підготування: прочита¬ти, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2.    відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би давав учням «ключ» до освоєння теми;
3.    дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4.    на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;
5.    дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсум¬ками завдання, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6.    проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен поперед¬ньо добре підготуватися:
1.    глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатко¬вий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
2.    старанно планувати і розробити заняття: визначити хрономет¬раж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
3.    мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш ціка¬вих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результа¬ти (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
4.    передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.
Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять кри¬тику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування не¬точних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі про¬позицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Пе¬редусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій по¬чатковий варіант дій.
Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповіда¬ти меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок по¬требує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захи¬щати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.
Оцінюючи результати , необхідно вра¬ховувати такі умови:
1.    підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
2. застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінюван¬ня, самооцінку та взаємооцінку учнів;
3.    обговорювати з учнями критерії оцінювання;
4.    враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1.    робота в малих групах;
2.    робота в парах»
3.    «мозковий штурм»;
4.    «коло ідей»;
5.    «мікрофон»;
Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця ди¬тина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.
Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вно¬сить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи при¬клад нестандартного підходу до навчального матеріалу. Для цього можна використати такий матеріал.

Батьківщина

«ВІЧНА ЗАГАДКА ЛЮБОВІ»

за новелою Григора Тютюнника “ Три зозулі з поклоном ”

Мета: продовжити роботу над вмінням учнів аналізувати зміст прочитаного твору, визначати тематичні пласти художньої спадщини письменника, риси його індивідуального почерку; розвивати естетичний смак, зацікавити творчістю Гр. Тютюнника; виховувати почуття любові, доброти, терпимості.

Тип уроку: урок-дослідження.

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним.

Ліна Костенко

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Тестові завдання за новелою Гр. Тютюнника "Три зозулі з поклоном"

1.)Новелу присвячено:

а) матері;

б) Всевишній любові:

в) коханню;

г) другові.

2.)Твір написано від імені:

а) ліричного героя:

б) другої особи;

в) третьої особи;

г) автора.

3.)У вислові “...веде мене очима ” вжито художній засіб:

а) епітет;

б) метафора;

в) прислів’я;

г) фразеологізм.

4.)Герой-оповідач у селі спершу привітався до:

а) тітки Марфи:

б) коханої дівчини;

в) батька;

г) мами.

5.)Письменник у реченні “ Сидить на поріжку й обриває пелюстки на ромашці, шепочучи...” використовує художній засіб:

а) асонанс;

б) алітерапію :

в) евфонію;

г) каламбур

6.)Марфа придивлялася до юнака, тому що:

а) закохалася;

б) він був схожим на батька:

в) вперше бачила його;

г) він зацікавив її.

7.)У вислові: “Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору на дядька Левка ще синіші ” використано художню деталь:

а) моторову;

б) дотикову;

в) психологічну:

д) слухову.

8.)У реченні “ Сю ніч снилася мені моя сосна... Сосна, а за нею річки синє крило ” конкретною, символічною наскрізною деталлю є образ:

а) ночі;

б) річки;

в) сосни:

г) хати.

9.)У листі “три зозулі з поклоном ” Михайло надіслав:

а) Софії;

б) синові;

в) Марфі:

г) бандуристові.

10.)Син-оповідач у кінці новели звертається до:

а) матері;

б) Марфи;

в) татової сосни:

г) рідного села.

ІІ. Повідомлення теми, мети

 IIІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу учнями

 Бесіда.

 Які роздуми виникли у вас під час читання “Три зозулі з поклоном”? (Автор вказує на вселюдські мотиви й проблеми крізь призму конкретної історії героя, його душевного стану.)

 Про що цей твір? (Про “вічну” тему “любовного трикутника”.)

 До якого жанру належить?

 Теорія літератури.

 Новела (від іт. novella - новина) - один із прозових жанрів, близьких до оповідання; дуже стислий твір переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа чи кількох

 головних персонажів. Дія в ній напружена, розвиток сюжету по-драматичному стрімкий, гостроконфліктний, з несподіваною розв’язкою. Новелу іноді називають “ сестрою драми ”.

 Які проблеми в ній порушено? (Міркування учнів.)

 Пронизлива, аж болюча новела “ Три зозулі з поклоном ”. Кого ми можемо впізнати у головних героях твору? (Самого автора, його батька.)

 Чому? Обґрунтуйте свою відповідь.

 Знайдіть підтвердження своїх слів у тексті.

 Як називається твір, в якому є факти із життя письменника та життя його рідних?(Автобіографічний твір.)

 І група. Робота над образами твору.

 Зіставте образи Софії і Марфи.

 Чому Марфа не любила Карпа?

 А якби був вродливим, полюбила б?

 Чи любив Михайло Марфу?

 Як поводився між двома закоханими жінками?

 Наведіть приклади нерозділеного кохання в літературі.

 Чи здатна, на вашу думку, людина на такі довготривалі вірні почуття, як у цьому творі?

Учнівський проект (варіант 1)

Марфа	Михайло	Софія	Карпо
“...сива, пишноволоса , - колись її коси сіяли проти сонця золотом, тепер не сяють ”; “...у селі за маленький зріст звали “ маленькою Марфою”; “...серцем чула, коли від тата приходить лист, чула його... здалеку, ...ще з Півдороги ”; ...тонесенька, тендітна, у благенькій вишиваній сорочині й рясній спідниці над босими ногами...” ; “ Сині Марфині очі...” “...пригортає його до грудей, цілує у зворотню адресу...”; “...вітер сушить - не висушить сльози у її очах ”; “...вона щораз перша вгадувала, коли тато обізветься ”; “ Вона за тата набагато молодша була...”; “...їй дев’ятнадцять ”; “...птахою летить ”; “ Два годочки прожила з Карпом своїм і нажилася за сто ”; “...першу веде...”; Голосок у неї тоді такий був, як і сама вона, ось наче переломиться, ну й ловкий ”; “ Марфа проти нього - перепілочка «світиться Марфина душа нещасна .»	“ Йому тридцять три...”; “ Він якось і не старів, однаковий зоставався і у двадцять, і в тридцять годочків ...”; “ Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі ”; “...рідко піднімав очі ”; “...сумні...”; “ Дивиться ними - як з туману ”; “ Баритономспівав...”; “ Не тільки голова вся, а й брови посивіли ”; “...хочеться вижити ”; “ Не так то й далеко я зайшов, та далеко вертатися ”; “...ніколи нікому не казав неправди ”.	“У горі, синку, ні на кого сер ця немає. Саме горе ” ; “...другим помагаю ”; “ Очі мамині сухі, голос ні здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болить – вони закам’яніли ”; “...єдина у світі Соню!”	“ Хоч викинь ”; “ Сидить у стелю дивиться. Або у вуса дме ” ; “ їсти страх любив ”; «Тьопає, як за себе кидає»; Товстопикий був, товстоногий. І рудий... Як стара солома...”

Учнівський проект (варіант)

$Описание: C:\Users\kolya\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\003.jpg$

Словникова робота.

Любов - почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання, любощі.

— Велика істина - любов найсильніша, бо вона - від Бога.

Хто, на вашу думку, у творі знедолений? (Всі четверо - опові-

дач з матір’ю, його батько й Марфа. Знедолений весь народ. Михайло безслідно зник на каторзі. Соня сама виростила сина. Марфа продовжувала чогось чекати, вдивляючись в обличчя сина свого коханого.)

Теорія літератури.

Оповідач - умовний образ людини, від особи якої письменник веде розповідь у творі.

— Спробуйте відповісти на запитання сина: “ Як вони чули одне одного - Марфа і тато? Як? Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?”

— Чи звернули ви увагу на імена героїв твору?

— Що вони означають?

— Випадково чи навмисне автор дав своїм героям саме такі імена? Обґрунтуйте свою думку. (У творах майстрів слова імена - не тільки звичайне найменування конкретних осіб, у них часто відчувається особливе семантичне наповнення і виразне стилістичне забарвлення.)

— У якій новелі Гр. Тютюнника згадується жіноче ім’я Софія? (“ Зав'язь ”.)

Лінгвістична хвилинка.

Михайло - д.-євр:, ім’я Mikha’el від mi-kha-’el - хто як Бог (рівний богові).

Марфа - гр.; Martha; від арам, marta — пані, господиня.

Софія - гр.; zophia - мудрість.

— Що головніше в новелі “ Три зозулі з поклоном ” - зображення подій чи вираження почуттів? Відповідь обґрунтуйте.

— Чи традиційно вирішується в цьому творі так званий “ любовний трикутник ”?

— Які художні прийоми використовує автор? З якою метою? (Зміщення часових площин.)

Що таке художня деталь?

Теорія літератури.

Художня деталь (від фр. detail - подробиця) - подробиця, риса або штрих, що роблять зображувану автором картину особливо яскравого і глибокою за змістом.

II група. Роль художньої деталі в розкритті характеру.

(Орієнтовні відповіді.)

1 учень. Відомо, що у Гр. Тютюнника було просто феноменальне відчуття художньої деталі. З деталей, що, мов краплі роси, відбивають навколишній світ, віковічний досвід народу, його морально - етичні норми, складається те полотно, той світ, який упродовж усього свого життя малював письменник.

2 учень. В. Іваненко писав: “ Рідкісне уміння в повсякденній деталі побачити характер або ціле явище ”.

3 учень. Деталь у Гр. Тютюнника завжди служить найглибшому проникненню в сутність складного світу людини.

4 учень. Колоритна гама Тютюнникової деталі продумана і використана настільки точно, що без неї важко було б говорити

про цілісність усього твору взагалі, про його емоційну атмосферу.

5 учень. Також хочеться звернути вашу увагу на те, що першим голосом співала кохана Марфа, а дружина - другим.

3 коментарі:

Людмила Горбанець22 березня 2018 р. о 00:46
Ніно Іванівно! Цікавий блог, цікавий матеріал. Успіхів Вам. Ви молодець.
ВідповістиВидалити
Відповіді
Баканьова С.В.26 березня 2018 р. о 04:48
Уроки літератури допомагають школярам набувати життєвого досвіду. Якими методами зацікавить вчитель? Це справа педагога, бо в наш час педагогіка надає великі можливості для створення цікавого та "розумного"уроку.
Успіхів вам!
ВідповістиВидалити
Відповіді
Unknown28 березня 2018 р. о 23:58
Мені як молодому педагогу було цікаво і корисно ознайомитися з вашим блогом.
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Сторінки

Органайзер

3 коментарі: